Чотирирічний ціновий цикл біткойна зазвичай пов’язують із халвінгами, проте альтернативна макроекономічна модель, відома як «Everything Code», стверджує, що справжнім рушієм поведінки криптовалютного ринку та ринку в цілому є глобальні цикли ліквідності та боргові цикли.
Використовуйте Multichain Додаток «Bitcoin.com Wallet», якому довіряють мільйони людей для безпечної купівлі, продажу, обміну та управління біткойнами та найпопулярнішими криптовалютами.
Огляд: Два пояснення повторюваних циклів біткойна
Оскільки Створення біткойна У 2009 році ціна на нього змінювалася за приблизно чотирирічним циклом: накопичення, зростання, ейфорія та корекція. Історично ці цикли тісно співпадали з графіком «халвінгу», за яким винагорода майнерам за блок зменшується вдвічі кожні 210 000 блоків (приблизно кожні чотири роки).
Однак, оскільки Біткойн дозріла та інтегрувалася в ширшу фінансову систему, її цикли дедалі більше корелюють із глобальною ліквідністю — розширенням та скороченням грошової маси й кредитування в різних економіках. Це спонукало деяких аналітиків, зокрема Рауля Пала та Жюльєна Біттеля з Global Macro Investor (GMI), стверджувати, що 4-річний ритм біткойна не просто закладений у його протоколі, а й синхронізований із глобальними макроекономічними хвилями ліквідності.
Результат: два ракурси, через які можна розглядати цикли біткойна — один крипто-нативний і один макроглобальний - кожна з яких частково пояснює одну й ту саму закономірність з різних точок зору.
Гіпотеза про халвінг біткойна
Визначення та механізм
Кожні 210 000 блоків винагорода за створення блоку в мережі Біткойн зменшується вдвічі, що призводить до скорочення кількості нових Майнери BTC отримувати за підтвердження транзакцій.
- Перше скорочення вдвічі (2012): винагорода зменшена з 50 до 25 BTC
- 2-ге скорочення вдвічі (2016): 25 → 12,5 BTC
- 3-й халвінг (2020): 12,5 → 6,25 BTC
- 4-те скорочення вдвічі (2024): 6,25 → 3,125 BTC
Це жорстко запрограмоване скорочення обмежує надходження нових біткойнів («потік»), тоді як загальний обсяг наближається до фіксованої межі в 21 мільйон BTC. Логіка проста: якщо попит залишається стабільним або зростає, а обсяг нових випусків зменшується, ціни повинні мати тенденцію до зростання.
Причинно-наслідковий ланцюг
- Цей зменшення вдвічі зменшує доходи майнерів та обсяг нових BTC, що надходять в обіг.
- З меншою кількістю монети пропонуються до продажу, побічний тиск з боку продавців слабшає.
- Учасники ринку передбачають різке скорочення пропозиції і заздалегідь закуповують товари.
- Зменшення пропозиції після халвінгу в поєднанні з оптимізмом інвесторів сприяє зростанню ринку.
- Зрештою, зростання виходить за межі, що призводить до корекції та консолідації аж до наступного халвінгу.
Емпіричні дані
Історично ця модель добре узгоджується з довгостроковим графіком біткойна:
- «Халвінг» 2012 року → зростання цін у 2013 році: ціна зросла з ~12 доларів до ~1 100 доларів.
- «Халвінг» 2016 року → зростання цін у 2017 році: ціна зросла з приблизно 650 доларів до майже 20 000 доларів.
- «Халвінг» 2020 року → зростання цін у 2021 році: ціна стрімко зросла з ~9 000 доларів до ~69 000 доларів.
Кожному халвінгу передувала значна бичачий ринок, причому пік зазвичай настає через 12–18 місяців.
Сильні сторони
- Можливість механічної перевірки — забезпечується кодом Bitcoin.
- Передбачуваний графік слугує міцним опорним пунктом для сюжету.
- Пояснює історичний ритм розвитку біткойна та психологію інвесторів.
Обмеження
- Абсолютне скорочення кількості нових BTC зменшується у міру зростання загального обсягу пропозиції; з часом цей ефект стає менш помітним.
- Це не пояснює синхронних коливань на інших ринках (акцій, облігацій, сировинних товарів).
- Він схильний до «підкріплення наративу» — переконання, що ціна обов’язково зросте лише тому, що так було раніше.
Фреймворк «Everything Code»
Визначення та механізм
«Код усього» — це макроекономічна модель, розроблена Раулем Палом та Жюльєном Біттелем із компанії Global Macro Investor (GMI). У ній стверджується, що Зростання ВВП = зростання чисельності населення + зростання продуктивності праці + зростання боргу, і оскільки темпи зростання чисельності населення та продуктивності праці у світі сповільнюються, економіки країн тепер залежать від збільшення боргу та створення ліквідності для забезпечення зростання.
Ця залежність робить ціни на активи — від акцій до біткойна — циклічними та чутливими до рівня ліквідності. Команда GMI узагальнює цей причинно-наслідковий ланцюг таким чином:
Фінансові умови → Ліквідність → ISM (економічний цикл) → Ціни на активи
У цій моделі ритм ринків визначається не кодом біткойна, а політикою центральних банків, циклами рефінансування боргу та ліквідність коливання, що поширюються на всі ризикові активи.
Ланцюг причинно-наслідкових зв’язків (спрощений)
- Зниження темпів природного приросту населення та продуктивності змушують уряди покладатися на зростання, що базується на борговому фінансуванні.
- З метою управління борговим навантаженням центральні банки регулюють рівень ліквідності (за допомогою заходів кількісного пом’якшення/кількісного звуження, операцій репо та інструментів балансового регулювання).
- Збільшення ліквідності призводить до пом’якшення фінансових умов та зростання схильності до ризику.
- Зменшення ліквідності призводить до жорсткості кредитних умов, уповільнення зростання та зниження цін на активи.
- Біткойн та інші ризикові активи безпосередньо реагують на потоки ліквідності, а не лише на внутрішні події.
Емпіричні дані
- З 2008 року значні зростання курсу біткойна збігалися з періодами збільшення глобальної ліквідності (наприклад, у 2013, 2017 та 2020 роках).
- Цикл 2021 року завершився достроково, оскільки ліквідність досягла піку в березні 2021 року, а протягом 2022 року її обсяг скорочувався.
- GMI повідомляє, що кореляція біткойна з глобальними індексами ліквідності перевищує 90%, що аналогічно показникам акцій технологічних компаній.
Сильні сторони
- Пояснює взаємозв'язок між різними класами активів — біткойном, акціями, облігаціями та сировинними товарами.
- Надає кількісні макроекономічні показники (індекси ліквідності, дані ISM) для прогнозування точок перелому.
- Відповідає спостережуваним відхиленням від моделі «halving», таким як укорочений цикл 2021 року.
Обмеження
- Для цього потрібні комплексні моделі ліквідності, які відрізняються залежно від методології.
- Макрорівнева причинно-наслідкова залежність може бути складною і її важко виокремити.
- Точність синхронізації нижча, ніж у випадку фіксованого графіка скорочення вдвічі.
Як кожна з них пояснює 4-річний цикл
Обидві моделі передбачають, загалом, багаторічні цикли. Різниця полягає в тому, що чому вони відбуваються. Зменшення удвічі дає можливість тактова частота з боку джерела живлення, тоді як у книзі «The Everything Code» описується хвиля ліквідності що впливає на всі ринки одночасно.
Взаємодія: як перетинаються ці дві теорії
На практиці цикли «халвінгу» та ліквідності, ймовірно, взаємодіяти. Халвінги задають структурний ритм емісії біткойнів, тоді як ліквідність визначає, чи призведе цей ритм до значного зростання курсу чи до фази стабілізації.
- Цикл 2017 року: «Халвінг» (2016) збігся у часі зі зростанням глобальної ліквідності → сильний бичачий ринок.
- Цикл 2021 року: «Халвінг» (2020) розпочався на тлі рекордної ліквідності, але жорсткість монетарної політики, що настала пізніше у 2021 році, достроково припинила зростання.
- Цикл 2024 року: «Халвінг» (2024) розпочався на тлі поновлення зростання ліквідності після рефінансування боргових зобов’язань у 2025 році, що вказує на можливість більш тривалого бичачого ринку, який відповідатиме макроекономічним тенденціям.
Халвінг забезпечує іскра; ліквідність забезпечує паливо.
Практичні поради для інвесторів
- Використовуйте обидва фреймворки разом. Графіки халвінгу можуть слугувати орієнтиром для формування довгострокових позицій, тоді як показники ліквідності (фінансові умови, індекс ISM, глобальний показник M2) допомагають вибрати оптимальний час для входу на ринок та виходу з нього.
- Відстежуйте макроекономічні дані. Баланси центральних банків, випуск державних цінних паперів та календарі погашення боргу часто свідчать про значні зміни в ліквідності.
- Очікується, що вплив халвінгу буде поступово зменшуватися. У міру дозрівання біткойна ліквідність та поширення можуть стати визначальними факторами динаміки майбутніх циклів.
- Вміти розпізнавати зворотний зв'язок щодо поведінки. Учасники ринку, які очікують на зростання цін, зумовлене халвінгом, можуть створювати самореалізуючіся моделі купівлі, які підсилюються або послаблюються залежно від тенденцій ліквідності.
Ризики та обмеження
- Зниження ризиків удвічі: надмірна орієнтація на минулі тенденції та ігнорування макроекономічних змін.
- Ризики ліквідності: невизначеність моделі та можливі затримки в даних.
- Макроекономічні потрясіння: війни, стрибки інфляції або зміни в політиці можуть звести нанівець обидві моделі.
- Надмірна впевненість у власній розповіді: Припущення, що одна модель повністю пояснює поведінку ринку, призводить до неправильного тлумачення циклів.
Обидві теорії відображають певні аспекти реальності — жодна з них не дає змоги передбачити майбутнє з абсолютною точністю.
Висновок
Цей Гіпотеза про халвінг біткойна та «Код усього» пояснюють цей самий чотирирічний ритм з двох взаємодоповнюючих точок зору. «Халвінг» визначає внутрішній ритм зміни пропозиції біткойна — передбачуване скорочення, яке лежить в основі його довгострокової дефіцитності. «Everything Code» визначає глобальний режим ліквідності — той зовнішній «океан», у якому розгортається цикл біткойна.
Для інвесторів та дослідників висновок є очевидним:
- Цей зменшення вдвічі є структурним серцем біткойна.
- Ліквідність — це артеріальний тиск світової фінансової системи.
Коли ці два фактори збігаються, біткойн демонструє найпотужніші темпи зростання. Коли ж вони розходяться, цикл може скоротитися, вирівнятися або зупинитися.
У 2026 році, коли ліквідність знову зросте після масштабного рефінансування боргу, обидві моделі передбачають сприятливі макроекономічні умови — але лише час покаже, чи залишиться цей чотирирічний ритм таким же точним, як код, що надихнув його створення.
