Що таке Restaking

Перестейкінг дозволяє валідаторам використовувати їхню криптовалюту, що знаходиться на стейкінгу, одночасно в декількох протоколах, підвищуючи потенціал винагороди та покращуючи безпеку і масштабованість в екосистемі блокчейну. Ця стаття надає огляд перестейкінгу, охоплюючи його зв'язок з стейкінгом і доказом частки (PoS), механіку перестейкінгу, типи перестейкінгу, а також пов'язані переваги, недоліки та ризики.

Використовуйте мультичейн додаток Bitcoin.com Wallet, якому довіряють мільйони, щоб безпечно та легко відправляти, отримувати, купувати, продавати, торгувати, використовувати та керувати Bitcoin (BTC), Bitcoin Cash (BCH), Ether (ETH) та найпопулярнішими криптовалютами, включаючи токени ERC-20 в Ethereum, Polygon, Avalanche і BNB Smart Chain. Ви можете використовувати додаток Bitcoin.com Wallet для безпечної взаємодії з протоколами повторного застейкування.

Що таке рестейкінг?

У швидко розвиваючомуся світі технології блокчейн часто виникають нові механізми та протоколи, які підвищують ефективність та безпеку існуючих і майбутніх криптопроєктів. Коли проєкти, що використовують ці нові механізми або протоколи, досягають успіху, виграє вся криптоекосистема, а не лише окремі проєкти. Одним з таких інноваційних механізмів є рестейкінг, використання блокчейн-активів для забезпечення безпеки інших додатків.

Концепція рестейкінгу вводить революційний спосіб, як люди можуть використовувати свою застейкану криптовалюту для різних протоколів одночасно. Це не лише підвищує потенціал винагород, але й значно покращує безпеку та масштабованість блокчейн-мереж, приносячи користь всій криптоекосистемі.

Стейкінг та Proof-of-Stake

Щоб зрозуміти рестейкінг, спочатку потрібно осягнути концепцію стейкінгу у контексті мереж блокчейн з доказом частки володіння (PoS). PoS - це метод, який використовується для забезпечення безпеки блокчейн-мереж та забезпечення правильності транзакцій. Це досягається шляхом досягнення консенсусу, що означає, що різні учасники мережі погоджуються щодо інформації на блокчейні. Це гарантує, що всі в мережі мають однакові дані та погоджуються щодо законності транзакцій.

У системах PoS валідатори (також відомі як стейкери) блокують певну кількість криптовалюти для забезпечення безпеки мережі та участі у процесах створення та валідації блоків. Ця заблокована або застейкана криптовалюта виступає як застава, забезпечуючи, що валідатори діють в найкращих інтересах мережі. Неправомірна поведінка валідатора може призвести до конфіскації частини їх застейканих активів, що зазвичай називається зниженням частки.

Стейкінг відіграє вирішальну роль у підтриманні безпеки та цілісності мереж PoS. Чим більше застейканої криптовалюти, тим безпечнішою стає мережа. Валідатори отримують винагороду за свою участь, зазвичай у формі відсотків на їх застейкані активи.

Традиційний стейкінг має обмеження, головним чином те, що застейкані активи заблоковані в межах одного протоколу і не можуть бути використані в іншому місці.

Що таке рестейкінг?

Рестейкінг дозволяє валідаторам перекинути свою застейкану криптовалюту на кілька PoS-сервісів одночасно. Це означає, що ті ж застейкані активи можуть забезпечувати безпеку кількох платформ, розширюючи їх корисність та потенційні винагороди. Концепція рестейкінгу вирішує два обмеження традиційного стейкінгу:

1. Обмежене генерування винагород: Валідатори можуть генерувати кілька потоків доходу, перекидаючи свої застейкані активи на більше ніж один протокол.
2. Загальна безпека мережі: Великі, зрілі блокчейни можуть розширити свою надійну безпеку на мережі та сервіси, які тільки починають. Це також може підвищити загальну безпеку блокчейн-мереж.

Рестейкінг дозволяє учасникам забезпечувати додаткові сервіси, такі як орієнтовні мережі, шари доступності даних та блокчейн-мости.

Типи рестейкінгу

Рестейкінг можна розділити на два типи: нативний рестейкінг та ліквідний рестейкінг. Більшість людей, ймовірно, використовуватимуть ліквідний рестейкінг, оскільки нативний рестейкінг вимагає експертизи в управлінні власним валідатором.

1. Нативний рестейкінг: Досвідчені користувачі, які знають, як керувати власним валідатором, можуть використовувати нативний рестейкінг. Валідатори, які беруть участь у нативному рестейкінгу, повинні прийняти додаткове програмне забезпечення вузла, специфічне для мережі або сервісу рестейкінгу, що дозволяє їм безпечно пропонувати свої застейкані активи в екосистемі рестейкінгу.
2. Ліквідний рестейкінг: Цей тип рестейкінгу використовує Ліквідні Стейкінгові Токени (LST), такі як Lido (STETH). Користувачі просто депонують свої LST на платформах ліквідного рестейкінгу, таких як Puffer, Ether.Fi та Renzo, що обробляють складності налаштування та управління сервісом. Ці платформи ліквідного рестейкінгу надають користувачам ліквідні токени рестейкінгу (LRT), які можуть нараховувати відсотки та торгуватися для додаткового доходу.

Як працює рестейкінг

У як нативному, так і ліквідному рестейкінгу основна ідея полягає в максимізації використання застейканих активів, забезпечуючи безпеку кількох протоколів одночасно. Нативний рестейкінг вимагає управління вузлом валідатора та запуску додаткового програмного забезпечення, тоді як ліквідний рестейкінг використовує ліквідні стейкінгові токени для забезпечення більш гнучкого та доступного способу участі користувачів у рестейкінгу.

Нативний рестейкінг

Нативний рестейкінг на платформах, таких як EigenLayer, в першу чергу призначений для користувачів, які керують власним валідатором. Ось як працює нативний рестейкінг:

1. Вимога до вузла валідатора: Щоб взяти участь у нативному рестейкінгу, користувачі повинні керувати вузлом валідатора для конкретного PoS-блокчейну. Це передбачає стейкінг нативної криптовалюти для забезпечення безпеки мережі.
2. Смарт-контракти та управління активами: Нативний рестейкінг використовує набір смарт-контрактів або протоколів, які керують активами, застейканими під вузлом валідатора. Ці контракти гарантують, що застейкані активи є безпечними та правильно керованими.
3. Додаткове програмне забезпечення вузла: Валідатори, які бажають займатися нативним рестейкінгом, повинні завантажити та запустити додаткове програмне забезпечення вузла, необхідне для мережі або сервісу рестейкінгу. Це програмне забезпечення інтегрується з існуючою налаштуванням валідатора.
4. Прийняття умов рестейкінгу: Валідатори повинні погодитися з умовами програми рестейкінгу, які включають додаткові умови зниження частки.
5. Забезпечення безпеки протоколів: Бере участь у нативному рестейкінгу, валідатори можуть перекидувати свої застейкані активи для забезпечення безпеки кількох мереж або сервісів одночасно. Це можуть бути шари доступності даних, нові віртуальні машини та орієнтовні мережі.
6. Отримання додаткових винагород: Валідатори отримують додаткові винагороди, залежно від кількості додаткових протоколів, які вони допомагають забезпечити. Винагороди пропорційні рівню участі та протоколам, що валідовані.

Ліквідний рестейкінг

Ліквідний рестейкінг включає використання ліквідних стейкінгових токенів (LST), які представляють застейкані активи та можуть бути далі використані в протоколах рестейкінгу. Ось як працює ліквідний рестейкінг:

1. Стейкінг із валідатором: Користувачі спочатку стейкають свої активи (наприклад, нативну криптовалюту блокчейну PoS) з валідатором через ліквідні стейкінгові протоколи. Взамін вони отримують ліквідні стейкінгові токени (LST), що представляють їхню частку з валідатором.
2. Отримання LST: LST виступають як представлення застейканих активів, дозволяючи користувачам зберігати ліквідність, поки їх активи застейкані. Ці токени можуть бути передані, продані або використані в інших протоколах.
3. Стейкінг LST на протоколах рестейкінгу: Користувачі можуть потім застейкати свої LST на протоколі ліквідного рестейкінгу. Цей процес передбачає депонування LST у смарт-контракти протоколу ліквідного рестейкінгу.
4. Дослідження активно валідованих сервісів (AVS): Після застейкінгу LST на протоколі рестейкінгу, користувачі можуть досліджувати доступні мережі та сервіси, які називаються AVS в Eigenlayer, щоб перезастейкати свої токени. Ці мережі та сервіси можуть отримувати інфраструктуру безпеки через процес рестейкінгу.
5. Отримання додаткових винагород: Подібно до нативного рестейкінгу, користувачі, які беруть участь у ліквідному рестейкінгу, можуть отримувати додаткові винагороди, забезпечуючи безпеку кількох протоколів. Винагороди розподіляються на основі кількості протоколів і ступеня участі.
6. Добровільний сервіс з додатковими умовами зниження частки: Як і в нативному рестейкінгу, користувачі повинні погодитися з додатковими умовами зниження частки, встановленими кожною мережею та сервісом. Ці умови призначені для стимулювання належної поведінки та захисту безпеки мережі або сервісу.

Переваги рестейкінгу

Рестейкінг пропонує кілька переваг для валідаторів та ширшої блокчейн-екосистеми:

1. Збільшена гнучкість: Валідатори можуть використовувати застейкані активи в різних фінансових активностях без потреби у знятті стейку, надаючи доступ до ліквідності при збереженні потенціалу для винагород.
2. Підвищений потенціал винагород: Перекидаючи застейкані активи на кілька протоколів, валідатори можуть генерувати кілька потоків доходу.
3. Масштабована безпека: Рестейкінг дозволяє протоколам масштабувати свою безпеку гнучко, виходячи з потреб мережі, що надає економічно ефективний підхід до масштабування безпеки мережі.
4. Покращена безпека для нових протоколів: Нові та розвиваючі протоколи можуть отримати доступ до великого набору валідаторів з самого початку, значно зміцнюючи свою безпеку.

Недоліки та ризики рестейкінгу

Хоча рестейкінг пропонує численні переваги, він також представляє кілька ризиків та викликів:

1. Ризик централізації: Валідатори, які пропонують вищі APY через сервіси рестейкінгу, можуть залучати більше делегацій, що потенційно призводить до централізації стейку та втрати нейтралітету.
2. Ризик складеного зниження частки: Рестейкінг вводить додаткові умови зниження частки. Валідатори ризикують значними втратами, якщо вони порушать ці умови, оскільки кожен протокол накладає різні умови зниження.
3. Вразливості смарт-контрактів: Смарт-контракти, що використовуються в протоколах рестейкінгу, можуть містити помилки або вразливості, які можуть призвести до фінансових втрат або експлуатації.
4. Контрагентний ризик: Валідатори повинні довіряти стороннім операторам управління їх застейканими активами. Якщо ці оператори не дотримуються умов мережі, валідатори можуть зіткнутися з покараннями зниження частки.

Приклади протоколів рестейкінгу

EigenLayer є видатним прикладом протоколу рестейкінгу на Ethereum. Інші протоколи рестейкінгу на ранній стадії розробки включають:

• Picasso на Solana
• Octopus 2.0 на Near

Наступні кроки для рестейкінгу

Рестейкінг вирішує ключові обмеження в традиційній моделі стейкінгу. Ця інновація розширює потенційні винагороди для валідаторів, а також підвищує безпеку мережі шляхом агрегування ресурсів та їх поширення на різні платформи.

Оскільки рестейкінг продовжує розвиватися, ймовірно, він буде грати ключову роль у майбутньому безпеки блокчейну та децентралізованих фінансів, незважаючи на властиві ризики та виклики.