Що таке Restaking

Перестейкінг дозволяє валідаторам використовувати їхню криптовалюту, що знаходиться на стейкінгу, одночасно в декількох протоколах, підвищуючи потенціал винагороди та покращуючи безпеку і масштабованість в екосистемі блокчейну. Ця стаття надає огляд перестейкінгу, охоплюючи його зв'язок з стейкінгом і доказом частки (PoS), механіку перестейкінгу, типи перестейкінгу, а також пов'язані переваги, недоліки та ризики.

Використовуйте мультичейн додаток Bitcoin.com Wallet, якому довіряють мільйони, щоб безпечно та легко відправляти, отримувати, купувати, продавати, торгувати, використовувати та керувати Bitcoin (BTC), Bitcoin Cash (BCH), Ether (ETH) та найпопулярнішими криптовалютами, включаючи токени ERC-20 в Ethereum, Polygon, Avalanche і BNB Smart Chain. Ви можете використовувати додаток Bitcoin.com Wallet для безпечної взаємодії з протоколами повторного застейкування.

Що таке повторне стейкінг?

Звичайним явищем у швидко розвиваючому світі блокчейн-технологій є розробка нових механізмів і протоколів, які підвищують ефективність і безпеку існуючих та майбутніх криптопроектів. Коли проекти, що використовують ці нові механізми або протоколи, досягають успіху, вигоду отримує вся криптоекосистема, а не лише окремі проекти. Одним з таких інноваційних механізмів є повторний стейкінг, використання блокчейн-активів для забезпечення інших застосунків.

Концепція повторного стейкінгу вводить революційний спосіб для людей використовувати свою застрейкану криптовалюту в різних протоколах одночасно. Це не лише підвищує потенціал нагород, але й значно покращує безпеку та масштабованість блокчейн-мереж, приносячи користь усій криптоекосистемі.

Стейкінг та Proof-of-Stake

Щоб зрозуміти повторний стейкінг, спочатку необхідно осягнути концепцію стейкінгу у контексті блокчейн-мереж на основі proof-of-stake (PoS). PoS — це метод, що використовується для забезпечення безпеки блокчейн-мереж та забезпечення правильності транзакцій. Вони досягають цього шляхом досягнення консенсусу, що означає, що різні учасники мережі доходять згоди щодо інформації на блокчейні. Це забезпечує, що всі в мережі мають однакові дані та погоджуються з тим, які транзакції є легітимними.

У PoS-системах валідатори (також відомі як стейкери) блокують певну кількість криптовалюти для забезпечення мережі та участі в процесах створення та валідації блоків. Ця заблокована або застрейкана криптовалюта виступає в якості застави, забезпечуючи, що валідатори діють в інтересах мережі. Неправомірні дії валідатора можуть призвести до конфіскації частини їх застрейканих активів, що зазвичай називається слешингом.

Стейкінг відіграє важливу роль у підтримці безпеки та цілісності PoS-мереж. Чим більша кількість застрейканої криптовалюти, тим безпечнішою стає мережа. Валідатори отримують нагороди за свою участь, зазвичай у вигляді відсотків на свої застрейкані активи.

Традиційний стейкінг має обмеження, головним чином те, що застрейкані активи заблоковані в межах одного протоколу і не можуть бути використані деінде.

Що таке повторне стейкінг?

Повторний стейкінг дозволяє валідаторам повторно розгорнути свою застрейкану криптовалюту в декількох сервісах на основі PoS одночасно. Це означає, що ті ж самі застрейкані активи можуть забезпечувати безпеку кількох платформ, розширюючи їх корисність та потенційні нагороди. Концепція повторного стейкінгу вирішує дві обмеженості традиційного стейкінгу:

1. Обмежене генерування нагород: Валідатори можуть генерувати кілька потоків доходу, повторно розгортаючи свої застрейкані активи в більш ніж одному протоколі.
2. Спільна безпека мережі: Великі, зрілі блокчейни можуть поширювати свою надійну безпеку на мережі та сервіси, що лише починають розвиватися. Це також може підвищити загальну безпеку блокчейн-мереж.

Повторний стейкінг дозволяє учасникам забезпечувати додаткові сервіси, такі як оракульні мережі, шари доступності даних і блокчейн-мости.

Типи повторного стейкінгу

Повторний стейкінг можна розділити на два типи: нативний повторний стейкінг і ліквідний повторний стейкінг. Більшість людей, мабуть, використовуватимуть ліквідний повторний стейкінг, оскільки нативний повторний стейкінг вимагає знань про те, як керувати власним валідатором.

1. Нативний повторний стейкінг: Просунуті користувачі, які знають, як керувати власним валідатором, можуть використовувати нативний повторний стейкінг. Валідатори, що беруть участь у нативному повторному стейкінгу, повинні прийняти додаткове програмне забезпечення вузла, специфічне для мережі або сервісу повторного стейкінгу, що дозволяє їм безпечно пропонувати свої застрейкані активи в межах екосистеми повторного стейкінгу.
2. Ліквідний повторний стейкінг: Цей тип повторного стейкінгу використовує токени ліквідного стейкінгу (LST), такі як Lido (STETH). Користувачі просто депонують свої LST у платформи ліквідного повторного стейкінгу, такі як Puffer, Ether.Fi та Renzo, які обробляють складності налаштування та управління сервісом. Ці платформи ліквідного повторного стейкінгу надають користувачам токени ліквідного повторного стейкінгу (LRT), які можуть накопичувати відсотки та бути обміняними для додаткового доходу.

Як працює повторний стейкінг

У як нативному, так і в ліквідному повторному стейкінгу основна ідея полягає в максимізації використання застрейканих активів шляхом забезпечення безпеки декількох протоколів одночасно. Нативний повторний стейкінг вимагає роботи вузла валідатора і запуску додаткового програмного забезпечення, в той час як ліквідний повторний стейкінг використовує токени ліквідного стейкінгу для забезпечення більш гнучкого та доступного способу для користувачів брати участь у повторному стейкінгу.

Нативний повторний стейкінг

Нативний повторний стейкінг на платформах, таких як EigenLayer, в основному спрямований на користувачів, які керують власним валідатором. Ось як працює нативний повторний стейкінг:

1. Вимога до вузла валідатора: Щоб брати участь у нативному повторному стейкінгу, користувачі повинні керувати вузлом валідатора для конкретного блокчейну на основі PoS. Це включає стейкінг нативної криптовалюти для забезпечення безпеки мережі.
2. Смарт-контракти та управління активами: Нативний повторний стейкінг використовує набір смарт-контрактів або протоколів, які управляють активами, застрейканими під вузлом валідатора. Ці контракти забезпечують безпеку і правильне управління застрейканими активами.
3. Додаткове програмне забезпечення вузла: Валідатори, які бажають займатися нативним повторним стейкінгом, повинні завантажити та запустити додаткове програмне забезпечення вузла, потрібне для мережі або сервісу повторного стейкінгу. Це програмне забезпечення інтегрується з існуючою налаштуванням валідатора.
4. Прийняття умов повторного стейкінгу: Валідатори повинні погодитися з умовами програми повторного стейкінгу, які включають додаткові умови слешингу.
5. Забезпечення протоколів: Беручи участь у нативному повторному стейкінгу, валідатори можуть повторно розгорнути свої застрейкані активи для забезпечення безпеки декількох мереж або сервісів одночасно. Це можуть бути шари доступності даних, нові віртуальні машини та оракульні мережі.
6. Отримання додаткових нагород: Валідатори отримують додаткові нагороди на основі кількості додаткових протоколів, які вони допомагають забезпечити. Нагороди пропорційні рівню участі та протоколам, які вони валідують.

Ліквідний повторний стейкінг

Ліквідний повторний стейкінг передбачає використання токенів ліквідного стейкінгу (LST), які представляють застрейкані активи і можуть бути додатково використані в протоколах повторного стейкінгу. Ось як працює ліквідний повторний стейкінг:

1. Стейкінг з валідатором: Користувачі спочатку стейкають свої активи (наприклад, нативну криптовалюту блокчейну на основі PoS) з валідатором через протоколи ліквідного стейкінгу. Взамін вони отримують токени ліквідного стейкінгу (LST), які представляють їх стейк з валідатором.
2. Отримання LST: LST діють як представлення застрейканих активів, дозволяючи користувачам зберігати ліквідність, поки їх активи застрейкані. Ці токени можуть бути передані, обміняні або використані в інших протоколах.
3. Стейкінг LST на протоколах повторного стейкінгу: Користувачі можуть потім стейкати свої LST на ліквідному протоколі повторного стейкінгу. Цей процес передбачає депонування LST у смарт-контракти протоколу ліквідного повторного стейкінгу.
4. Дослідження активно валідуваних сервісів (AVS): Як тільки LST застрейкані на протоколі повторного стейкінгу, користувачі можуть досліджувати доступні мережі та сервіси, названі AVS у Eigenlayer, для повторного стейкінгу своїх токенів. Ці мережі та сервіси можуть отримати інфраструктуру безпеки через процес повторного стейкінгу.
5. Отримання додаткових нагород: Подібно до нативного повторного стейкінгу, користувачі, які беруть участь у ліквідному повторному стейкінгу, можуть отримати додаткові нагороди, забезпечуючи безпеку декількох протоколів. Нагороди розподіляються на основі кількості протоколів та обсягу участі.
6. Опціональна послуга з додатковими умовами слешингу: Як і у випадку з нативним повторним стейкінгом, користувачі повинні прийняти додаткові умови слешингу, встановлені кожною мережею та сервісом. Ці умови призначені для стимулювання належної поведінки і захисту безпеки мережі або сервісу.

Переваги повторного стейкінгу

Повторний стейкінг пропонує декілька переваг для валідаторів та ширшої блокчейн-екосистеми:

1. Збільшена гнучкість: Валідатори можуть використовувати застрейкані активи в різних фінансових операціях без необхідності їх розстрейкати, забезпечуючи доступ до ліквідності, зберігаючи при цьому потенціал для нагород.
2. Підвищений потенціал нагород: Повторно розгортаючи застрейкані активи в декількох протоколах, валідатори можуть генерувати кілька потоків доходу.
3. Масштабована безпека: Повторний стейкінг дозволяє протоколам масштабувати свою безпеку гнучко на основі потреб мережі, забезпечуючи економічно ефективний підхід до масштабування безпеки мережі.
4. Покращена безпека для нових протоколів: Нові та розвиваючі протоколи можуть з самого початку отримати доступ до великого набору валідаторів, значно зміцнюючи свою безпеку.

Недоліки та ризики повторного стейкінгу

Хоча повторний стейкінг пропонує численні переваги, він також представляє кілька ризиків та викликів:

1. Ризик централізації: Валідатори, що пропонують вищі APY через сервіси повторного стейкінгу, можуть залучити більше делегацій, що може призвести до централізації стейків і втрати нейтральності.
2. Складний ризик слешингу: Повторний стейкінг вводить додаткові умови слешингу. Валідатори ризикують значними втратами, якщо вони порушують ці умови, оскільки кожен протокол накладає різні умови слешингу.
3. Вразливості смарт-контрактів: Смарт-контракти, що використовуються в протоколах повторного стейкінгу, можуть містити помилки або вразливості, що можуть призвести до фінансових втрат або експлуатації.
4. Ризик контрагента: Валідатори повинні довіряти стороннім операторам управління своїми застрейканими активами. Якщо ці оператори не виконують умови мережі, валідатори можуть зіткнутися з штрафами за слешинг.

Приклади протоколів повторного стейкінгу

EigenLayer є видатним прикладом протоколу повторного стейкінгу на Ethereum. Інші протоколи повторного стейкінгу на ранніх стадіях розробки включають:

• Picasso на Solana
• Octopus 2.0 на Near

Наступні кроки для повторного стейкінгу

Повторний стейкінг вирішує ключові обмеження традиційної моделі стейкінгу. Ця інновація розширює потенційні нагороди для валідаторів, а також підвищує безпеку мережі шляхом агрегування ресурсів і їх розподілу між різними платформами.

По мірі того, як повторний стейкінг продовжує розвиватися, він, ймовірно, відіграватиме важливу роль у майбутньому блокчейн-безпеки та децентралізованих фінансів, незважаючи на внутрішні ризики та виклики.